ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ГОСПОДАРСЬКО-КОРИСНИХ ОЗНАК У КОРІВ СУМСЬКОГО ВНУТРІШНЬОПОРОДНОГО ТИПУ УКРАЇНСЬКОЇ ЧОРНО-РЯБОЇ МОЛОЧНОЇ ПОРОДИ РІЗНИХ ГЕНОТИПІВ ЗА БЕТА-КАЗЕЇНОМ

Володимир Іванович Ладика; Юлія Миколаївна Павленко; Юрій Іванович Скляренко

doi:10.32845/bsnau.lvst.2022.2.4

Володимир Іванович Ладика Сумський національний аграрний університет http://orcid.org/0000-0001-6748-7616
Юлія Миколаївна Павленко Сумський національний аграрний університет http://orcid.org/0000-0002-4128-122X
Юрій Іванович Скляренко Інститут сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України http://orcid.org/0000-0002-6579-2382

DOI: https://doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2022.2.4

Ключові слова: генотип, бета-казеїн, жива маса, відтворна здатність, молочна продуктивність

Анотація

Важливим завданням на сьогоднішній день, яке ставиться перед тваринниками – є отримання продуктів тваринництва високої якості, що не шкодять здоров’ю людини. Особливо актуальним це питання стало після встановлення негативного впливу бета-казеїну А1 на організм людини. Забезпечуючи якість молочної сировини за рахунок селекції, фахівці галузі молочного скотарства паралельно повинні забезпечити підтримку належного рівня господарсько-корисних ознак молочної худоби. Дослідження проведені на поголів’ї тварин сумського внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи (n=92), що утримуються в ПЗ Державного підприємства «Дослідне господарство» Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН Сумської області. Генетичні дослідження проведені в лабораторії Інституту фізіології ім. Богомольця НАН за допомогою молекулярно-біологічного аналізу розпізнавання алелів методом полімеразно-ланцюгової реакції (ПЛР) у реальному часі. Досліджено вплив генотипу за бета-казеїном на інтенсивність формування господарсько-корисних ознак великої рогатої худоби сумського внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи. Встановлено, що генотип тварин не впливав на ріст телиць. На нашу думку, це є свідченням того, що при створенні стад худоби з бажаним генотипом А2А2 показники росту ремонтного молодняку не буде погіршуватись. Оцінка показників молочної продуктивності та відтворної здатності корів різних генотипів за бета-казеїном показала, що тварини з генотипом А1А1 мали вищий надій за першу лактацію, більшу тривалість сервіс- та міжотельного періодів. Найменшим віком першого осіменіння характеризувались тварини з генотипом А2А2, а найвищим – з генотипом А1А2 за бета-казеїном. Тривалість сервіс-періоду в середньому по стаду складала більше 157 днів. При цьому статистично значуща різниця між худобою різних генотипів була відсутня. Таким чином доведено, що формування стад з генотипом А2А2 за бета-казеїном не матиме негативного достовірного впливу на господарсько-корисні ознаки і таким чином забезпечить збереження бажаних показників продуктивності худоби стад нового типу.

Посилання

1. Ladykа, V. I., Skliarenko, Yu. I., Pavlenko, Yu. M. (2020). Kharakterystyka henetychnoi struktury za henom β-kazeinu plidnykiv, dopushchenykh do vykorystannia v Ukraini u 2020 rotsi [Characteristics of the genetic structure according to the gene of β-casein of the fruit, admitted to use in Ukraine in 2020]. Tekhnolohiia vyrobnytstva i pererobky produktsii tvarynnytstva [Technology of production and processing of livestock products], no 1, pp. 39–45.
2. Marzanov, N. S., Devrishov, D. A., Marzanova, S. N., Abylkasymov, D. A., Konovalova, N. V., Libet, I. S. (2020). Characterization of Russian dairy cattle breeds by the occurrence of genotypes and alleles at the beta-casein locus [Characteristics of the rossesky molded porosity of a large horned cattle for the inspection of genotypes and alleles in the beta-casein location]. Veterinary Science Animal Science Biotechnology [Veterinarian zootechnia biotechnology], no. 1, pp. 47–52.
3. Amalfitano, N., Cipolat-Gotet, C., Cecchinato, A., Malacarne, M., Summer, A., Bittante, G. (2018). Milk protein fractions strongly affect the patterns of coagulation, curd firming, and syneresis. J. Dairy Sci, no. 102, pp. 2903–2917.
4. Bentivoglio, D., Finco, A., Bucci, G., Staffolani, G. (2020). Is There a Promising Market for the A2 Milk? Analysis of Italian Consumer Preferences. Sustainability, no. 12(17), pp. 6763.
5. Fuerer, C., Jenni, R., Cardinaux, L., Andetsion, F., Wagnière, S., Moulin, J., Affolter M. (2020). Protein fingerprinting and quantification of β-casein variants by ultraperformance liquid chromatography–high-resolution mass spectrometry. J. Dairy Sci, no. 103, pp. 1193–1207.
6. Gigliotia, R., Gutmanisa, G., Katikia, L., Okinob, C., Oliveirab, M., Filhoa, A. (2020). New high-sensitive rhAmp method for A1 allele detection in A2 milk samples. Food Chemistry, no. 313, pp. 1–7.
7. Guantario, B., Giribaldi, M., Devirgiliis, C., Finamore, A, Colombino, E., Capucchio, M., Evangelista, R., Motta, V., Zinno, P., Cirrincione, S., Antoniazzi, S., Cavallarin, L., Roselli, M. (2020). A Comprehensive Evaluation of the Impact of Bovine Milk Containing Different Beta-Casein Profiles on Gut Health of Ageing Mice. Nutrients, no. 12(7), pp. 2–19.
8. Gustavsson, F., Buitenhuis, A., Johansson, M., Bertelsen, H., Glantz, M., Poulsen, N. (2013). Effects of breed and casein genetic variants on protein profile in milk from Swedish Red, Danish Holstein, and Danish Jersey cows. J. Dairy Sci, no. 97, pp. 3866–3877.
9. Henrique do Nascimento Rangel, A., Cavalcanti Sales, D., Antas Urbano, S., Geraldo Bezerra Galvãojúnior, J., César de Andrade Neto, J., de Souza Macêdo, C. (2016). Lactose intolerance and cow’s milk protein allergy. Food Science and Technology, no. 36(2), pp. 179–187.
10. Kaskous, S. (2020). A1- and A2-Milk and Their Effect on Human Health. Journal of Food Engineering and Technology, no. 9(1), p. 15–21.
11. Kyselová, J., Ječmínková, K., Matějíčková, J., Hanuš, O., Kott, T., Štípková, M., Krejčová, M. (2019). Physiochemical characteristics and fermentation ability of milk from Czech Fleckvieh cows are related to genetic polymorphisms of β-casein, κ-casein, and β-lactoglobulin. Asian-Australas J Anim Sci, no. 32(1), p. 14–22.
12. Louise, S., Jackeline, S., Marisa, S., Raphael, B., Camargo, G. (2021). Do non-bovine domestic animals produce A2 milk?: an in silico analysis. Animal Biotechnology.
13. Mayer, H., Lenz, K., Halbauer, E. (2021). “A2 milk” authentication using isoelectric focusing and different PCR techniques. Food Research International, no. 147, pp. 2–9.
14. Miluchová, M., Gábor, M., Candrák, J., Trakovická, A., Candráková, K. (2018). Association of HindIII-polymorphism in kappa-casein gene with milk, fat and protein yield in holstein cattle. Acta Biochimica Polonica, no. 65(3), pp. 403–407.
15. O’Callaghan, T. (2020). An overview of the A1/A2 milk hypothesis. Dairy Nutrition forum, no. 12(2), pp. 1–4.
16. Parashar, A., Saini, R. (2020). A1 milk and its controversy-areview. International Journal of Bioassays, no. 4(12), pp. 4611–4619.
17. Pimenta, S., Mota, L., Paraná, S., Bermal, C., Ferreira, C. (2020). Genetic potential of Sindhi cattle for A2 milk production. Animal Production Science, no. 60. pp. 893–895.
18. Sae-In, K., Delgado, S., Mittal, J., Eshraghi, R., Mittal, R., Eshraghi, A. (2021). Beneficial Effects of Milk Having A2 β-Casein Protein: Myth or Reality? Journal of Nutrition, no. 151(5), pp. 1061–1072.
19. Sebastiani, C., Arcangeli, C., Ciullo, M., Torricelli, M., Cinti, G., Fisichella, S., Biagetti, M. (2020). Frequencies Evaluation of β-Casein Gene Polymorphisms in Dairy Cows Reared in Central Italy. Animals, no. 10(2), pp. 2–7.
20. Teixeira, D., Costa, R., Ferreira de Camargo, G. (2021). Guzerat indicine cattle and A2 milk production. Animal Biotechnology.

Анотація

Посилання

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають