БАБЕЗІОЗ ОВЕЦЬ (ПОШИРЕННЯ, ПЕРЕБІГ, ЛІКУВАННЯ)
Ключові слова:
бабезіоз, вівці, інтенсивність інвазії, екстенсивність інвазіі, протипаразитарні препарати
Анотація
Тваринництво є ключовим та одним із конкурентоспроможних видів агробізнесу, перспективність і динамічність якого зумовлюється ефективним забезпеченням потреб населення в якісних і безпечних продуктах харчування. У статті представлено результати та аналіз моніторингових досліджень захворюваності овець на бабезіоз у господарствах північно-східної частини України та району Сек'єре в регіоні Ашант Республіки Гана (Африка). Експериментальні дослідження виконано на кафедрі епізоотології та паразитології Сумського НАУ, центрі ветеринарної медицини «Хелс» (м. Суми). Крім того, у роботі використано показники моніторингових досліджень ветеринарної звітності району Сек'єре у регіоні Ашант Республіки Гана. За результатами дослідження визначено поширеність гемопаразитів овець. Досліджено особливості перебігу захворювання овець на бабезіоз, установлено екстенсивність та інтенсивність інвазії, визначено екстенсефективність проведених лікувальних заходів, а також представлено результати патологоанатомічних досліджень біологічного матеріалу. Під час дослідження крові хворих овець, які утримувалися в умовах господарств України, ізолювали Babesia motasi. Під час спалаху хвороби екстенсивність інвазії становила 34,2%. Інтенсивність інвазії досягала 3–5 екземплярів бабезій у полі зору мікроскопа. Гострий перебіг хвороби спостерігався у 16,8 % овець. Під час дослідження крові хворих овець, які утримувалися в умовах особистих господарств населення Республіки Гана, теж було виявлено збудника Babesia motasi. Екстенсивність інвазії становила 1,2 %. Інтенсивність інвазії досягала 1-3 екземплярів бабезій у полі зору мікроскопа. У порівняльному аспекті для лікування тварин в умовах господарств північно-східної частини України застосовували препарати ТОВ «Бровафарма» (Україна): Імкар (діюча речовина імідокарба дипропінат 120 мг в 1 мл) та препарат Азидин-вет, діючою речовиною якого є диміназену ацетурат і феназон. Протипротозойні препарати застосовували разом із засобами симптоматичної терапії. Запропоновані схеми лікування хворих на бабезіоз овець забезпечили високу екстенсефективність (100 %).
Посилання
1. Aktas, M., Altay, K., & Dumanli, N. (2005). Development of a polymerase chain reaction method for diagnosis of Babesia ovis infection in sheep and goats. Vet Parasitol., 133(4), 277–281. doi: 10.1016/j.vetpar.2005.05.057
2. Ali, S. S. S., Khan, M. I., & Rahman, H. U. (2017). Epidemiological and hematological investigations of tick-borne diseases in small ruminants in Peshawar and Khyber Agency, Pakistan. J Adv Parasitol., 4(1), 15.
3. Altay, K., Aktas, M., & Dumanli, N. (2008). Detection of Babesia ovis by PCR in Rhipicephalus bursa collected from naturally infested sheep and goats. Res Vet Sci., 85(1), 116–119. doi: 10.1016/j.rvsc.2007.08.002
4. Barbosaa, A., Reiss, A., & Jackson, B. (2017). Prevalence, genetic diversity and potential clinical impact of bloodborne and enteric protozoan parasites in native mammals from northern Australia. Vet Parasitol., 238, 94–105.
5. European convention for the protection of vertebrate animals used for experimental and other scientific purposes. (1986, March).
6. Friedhoff, K.T. (1997). Tick-borne diseases of sheep and goats caused by Babesia, Theileria or Anaplasma spp. Parassitologia, 39(2), 99–109.
7. Gray, A., Capewell, P., Loney, C., Katzer, F., Shiels, B. R. & Weir, W. (2019). Sheep as Host Species for Zoonotic Babesia venatorum, United Kingdom. Emerg Infect Dis., 25(12), 2257–2260. doi: 10.3201/eid2512.190459.
8. Habibi, G., Sepahvand-Mohammadi, E., Afshari, A., & Bozorgi, S. (2020). Molecular detection of Theileria spp. and Babesia ovis Infection in Sheep in Baneh, Iran. Arch Razi Inst., 75(2), 289–296. doi: 10.22092/ari.2019.125136.1297.
9. Haghi, M. M., Etemadifar, F., Fakhar, M., Teshnizi, S. H., Soosaraei, M., Shokri, A., Hajihasani, A., & Mashhadi, H. (2017). Status of babesiosis among domestic herbivores in Iran: a systematic review and meta-analysis. Parasitol Res., 116(4), 1101–1109. doi: 10.1007/s00436-016-5368-8
10. Halat, V.F., Berezovskyi, A.V., & Halat, M.V. Hlobalna parazytolohiia [Global parasitology]. Diia, Kyiv, 568 (in Ukrainian).
11. Haq, A. U., Tufani, N., Gugjoo, M. B., Nabi, S. U., & Malik, H. U. (2017). Therapeutic amelioration of severely anaemic local Kashmiri goats affected with babesiosis. Adv Anim Vet Sci., 5(11), 463–467.
12. Hasheminasab, S. S., Moradi P., & Wright I. (2018). A four year epidemiological and chemotherapy survey of babesiosis and theileriosis, and tick vectors in sheep, cattle and goats in Dehgolan, Iran. Ann Parasitol., 64(1), 43–48. doi: 10.17420/ap6401.131.
13. Hussain, M. H., Saqib, M., & Raza, F. (2014). Seroprevalence of Babesia caballi and Theileria equi in five draught equine populated metropolises of Punjab, Pakistan. Vet Parasitol., 202, 248–256.
14. European convention for the protection of vertebrate animals used for experimental and other scientific purposes. [Ievropeiska konventsiia pro zakhyst khrebetnykh tvaryn, shcho vykorystovuiutsia dlia doslidnytskykh abo inshykh naukovykh tsilei]. Verkhovna Rada Ukrainy, ofitsiinyi veb-portal: Mizhnarodni dokumenty (Rada Yevropy). Vidnovleno z http://zakon4.rada.gov.ua/laws/main?find=1&sp=i&user=c393&text=%F2%E2%E0 (in Ukrainian).
15. Jafarbekloo, A., Ramzgouyan, M. Ra., Shirian, S., Tajedin, L., Bakhshi, H., F., Sedaghat, M., & Telmadarraiy, Z. (2018). Molecular Characterization and Phylogenetic Analysis of Theileria spp. and Babesia spp. Isolated from Various Ticks in Southeastern and Northwestern Regions of Iran. Vector Borne Zoonotic Dis., 18(11), 595–600. doi: 10.1089/vbz.2018.2271.
16. Kage, S., Mamatha, G. S., Lakkundi, J.N., & D’Souza P. E. (2019). Detection of incidence of Babesia spp. in sheep and goats by parasitological diagnostic techniques. J Parasit Dis., 43(3): 452–457. doi: 10.1007/s12639-019-01109-3
17. Masatani, T., Hayashi, K., & Andoh, M. (2017). Detection and molecular characterization of Babesia, Theileria, and Hepatozoon species in hard ticks collected from Kagoshima, the southern region in Japan. Ticks Tick-borne Dis., 8, 581–587.
18. Mousa M.H., Etemadifar, F., & Mashhadi, H. (2017). Status of babesiosis among domestic herbivores in Iran: a systematic review and meta-analysis. Parasitol Res., 116(4), 1101–1109. doi: 10.1007/s00436-016-5368-8
19. Mushtaq, A., Shoukat, T., & Haroon, A. (2021). Tick-borne Diseases in Sheep and Goats in Pakistan: A Systematic Review and Meta-analysis. Acta Parasitol., 15. doi: 10.1007/s11686-021-00396-2.
20. Naderi, A., Nayebzadeh, H., & Gholami, S. (2017). Detection of Babesia infection among human, goats and sheep using microscopic and molecular methods in the city of Kuhdasht in Lorestan Province, West of Iran. Parasit Dis., 41(3), 837–842. doi: 10.1007/s12639-017-0899-1.
21. Ozubek, S., & Aktas, M. (2017).Molecular and Parasitological Survey of Ovine Piroplasmosis, Including the First Report of Theileria annulata (Apicomplexa: Theileridae) in Sheep and Goats from Turkey. J Med Entomol., 54(1), 212–220. doi: 10.1093/jme/tjw134
22. Pokhyl, S. I., Bodnia, K. I., & Torianyk I. I. Babezioz. Kolektyvna monohrafiia [Babesiosis: A collective monograph]. FOP Brovin O. V., Kharkiv, 204 (in Ukrainian). doi 10.11603/1681-2727.2020.1.11112
23. Poriadok provedennia naukovymy ustanovamy doslidiv, eksperymentiv na tvarynakh. (2012). Ofitsiinyi visnyk Ukrainy, 24, s. 82.
24. QL, Liu Z.J., & Yu P.F. (2015). Genetic characterization and molecular survey of Babesia bovis, Babesia bigemina and Babesia ovata in cattle, dairy cattle and yaks in China. Parasites & Vectors., 8, 518.
25. Rjeibi, M. R, Darghouth, M. A, & Gharbi, M. (2016). Prevalence of Theileria and Babesia species in Tunisian sheep. Onderstepoort J Vet Res., 24;83(1), a1040. doi: 10.4102/ojvr.v83i1.1040.
26. Rouatbi, M., Romdhane, R., Bouaicha, F., Sassi, L., Dhibi, M., Rekik, M., Aynalem, H., Mwacharo J. M., Rischkowsky B., Darghouth M.A., & Gharbi M. (2020). Individual variability among autochthonous sheep in Northern Tunisia to infection by abomasum nematodes and Babesia/Theileria parasites. Vet Med Sci., 6(4), 834–845. doi: 10.1002/vms3.310.
27. Sevinc, F., Turgut, K., Sevinc, M., Ekici, O.D., Coskun, A., Koc, Y., Erol, M., & Ica, A. (2007). Therapeutic and prophylactic efficacy of imidocarb dipropionate on experimental Babesia ovis infection of lambs. Vet Parasitol., 149(1–2), 65–71. doi: 10.1016/j.vetpar.2007.07.014
28. Sevinc, F., Mo, Z., Shinuo, C., Ceylan, O., Aydin, M. F., Mutlu, S., & Xuenan, X. (2018). Haemoparasitic agents associated with ovine babesiosis: A possible negative interaction between Babesia ovis and Theileria ovis. Vet Parasitol., 15(252), 143–147. doi: 10.1016/j.vetpar.2018.02.013.
29. Shayan, P., Hooshmand., E., Nabian, S., & Rahbari, S. (2008). Biometrical and genetical characterization of large Babesia ovis in Iran. Parasitol Res., 103, 217–221. doi.org/10.1007/s00436-008-0960-1
30. Sivakumar, T. Tuvshintulga Bumduuren, Silva Seekkuge S P, Ybañez Adrian P, Ybañez Rochelle H D, Benitez Daniel F, Tayebwa Dickson S, De Macedo Alan C C, Schnittger Leonhard, Yokoyama Naoaki (2020). Host range and geographical distribution of Babesia sp. Mymensingh. Transbound Emerg Dis., 13. doi: 10.1111/tbed.13546.
31. Sivakumar, T., Tuvshintulga, B., Zhyldyz, A., Kothalawala, H., Yapa, P.R., Kanagaratnam, R., Vimalakumar, S.C., Abeysekera, T.S., Weerasingha, A.S., Yamagishi, J., Igarashi, I., Silva, S.S.P. & Yokoyama, N. (2018). Genetic analysis of Babesia isolates from cattle with clinical babesiosis in Sri Lanka. J. Clin. Microbiology, 56(11), e00895–18. doi: 10.1128/JCM.00895-18.
32. Tian, Z., Liu G, Yin, H., & Tian, M. (2013). Discrimination between ovine Babesia and Theileria species in China based on the ribosomal protein S8 (RPS8) gene. Vet. Parasitol., 197 (1–2), 354–359. doi: 10.1016/j.vetpar.2013.04.033.
33. Wang, T., Guan, G., Korhonen, P. K, Koehler, A. V., Young, N. D, Hall, R. S, Yin, H., & Gasser, R. B (2017). Mitochondrial genomes of two Babesia taxa from sheep in China as a foundation for population genetic and epidemiological investigations. Infect Genet Evol., 47, 51–55. doi: 10.1016/j.meegid.2016.11.002.
2. Ali, S. S. S., Khan, M. I., & Rahman, H. U. (2017). Epidemiological and hematological investigations of tick-borne diseases in small ruminants in Peshawar and Khyber Agency, Pakistan. J Adv Parasitol., 4(1), 15.
3. Altay, K., Aktas, M., & Dumanli, N. (2008). Detection of Babesia ovis by PCR in Rhipicephalus bursa collected from naturally infested sheep and goats. Res Vet Sci., 85(1), 116–119. doi: 10.1016/j.rvsc.2007.08.002
4. Barbosaa, A., Reiss, A., & Jackson, B. (2017). Prevalence, genetic diversity and potential clinical impact of bloodborne and enteric protozoan parasites in native mammals from northern Australia. Vet Parasitol., 238, 94–105.
5. European convention for the protection of vertebrate animals used for experimental and other scientific purposes. (1986, March).
6. Friedhoff, K.T. (1997). Tick-borne diseases of sheep and goats caused by Babesia, Theileria or Anaplasma spp. Parassitologia, 39(2), 99–109.
7. Gray, A., Capewell, P., Loney, C., Katzer, F., Shiels, B. R. & Weir, W. (2019). Sheep as Host Species for Zoonotic Babesia venatorum, United Kingdom. Emerg Infect Dis., 25(12), 2257–2260. doi: 10.3201/eid2512.190459.
8. Habibi, G., Sepahvand-Mohammadi, E., Afshari, A., & Bozorgi, S. (2020). Molecular detection of Theileria spp. and Babesia ovis Infection in Sheep in Baneh, Iran. Arch Razi Inst., 75(2), 289–296. doi: 10.22092/ari.2019.125136.1297.
9. Haghi, M. M., Etemadifar, F., Fakhar, M., Teshnizi, S. H., Soosaraei, M., Shokri, A., Hajihasani, A., & Mashhadi, H. (2017). Status of babesiosis among domestic herbivores in Iran: a systematic review and meta-analysis. Parasitol Res., 116(4), 1101–1109. doi: 10.1007/s00436-016-5368-8
10. Halat, V.F., Berezovskyi, A.V., & Halat, M.V. Hlobalna parazytolohiia [Global parasitology]. Diia, Kyiv, 568 (in Ukrainian).
11. Haq, A. U., Tufani, N., Gugjoo, M. B., Nabi, S. U., & Malik, H. U. (2017). Therapeutic amelioration of severely anaemic local Kashmiri goats affected with babesiosis. Adv Anim Vet Sci., 5(11), 463–467.
12. Hasheminasab, S. S., Moradi P., & Wright I. (2018). A four year epidemiological and chemotherapy survey of babesiosis and theileriosis, and tick vectors in sheep, cattle and goats in Dehgolan, Iran. Ann Parasitol., 64(1), 43–48. doi: 10.17420/ap6401.131.
13. Hussain, M. H., Saqib, M., & Raza, F. (2014). Seroprevalence of Babesia caballi and Theileria equi in five draught equine populated metropolises of Punjab, Pakistan. Vet Parasitol., 202, 248–256.
14. European convention for the protection of vertebrate animals used for experimental and other scientific purposes. [Ievropeiska konventsiia pro zakhyst khrebetnykh tvaryn, shcho vykorystovuiutsia dlia doslidnytskykh abo inshykh naukovykh tsilei]. Verkhovna Rada Ukrainy, ofitsiinyi veb-portal: Mizhnarodni dokumenty (Rada Yevropy). Vidnovleno z http://zakon4.rada.gov.ua/laws/main?find=1&sp=i&user=c393&text=%F2%E2%E0 (in Ukrainian).
15. Jafarbekloo, A., Ramzgouyan, M. Ra., Shirian, S., Tajedin, L., Bakhshi, H., F., Sedaghat, M., & Telmadarraiy, Z. (2018). Molecular Characterization and Phylogenetic Analysis of Theileria spp. and Babesia spp. Isolated from Various Ticks in Southeastern and Northwestern Regions of Iran. Vector Borne Zoonotic Dis., 18(11), 595–600. doi: 10.1089/vbz.2018.2271.
16. Kage, S., Mamatha, G. S., Lakkundi, J.N., & D’Souza P. E. (2019). Detection of incidence of Babesia spp. in sheep and goats by parasitological diagnostic techniques. J Parasit Dis., 43(3): 452–457. doi: 10.1007/s12639-019-01109-3
17. Masatani, T., Hayashi, K., & Andoh, M. (2017). Detection and molecular characterization of Babesia, Theileria, and Hepatozoon species in hard ticks collected from Kagoshima, the southern region in Japan. Ticks Tick-borne Dis., 8, 581–587.
18. Mousa M.H., Etemadifar, F., & Mashhadi, H. (2017). Status of babesiosis among domestic herbivores in Iran: a systematic review and meta-analysis. Parasitol Res., 116(4), 1101–1109. doi: 10.1007/s00436-016-5368-8
19. Mushtaq, A., Shoukat, T., & Haroon, A. (2021). Tick-borne Diseases in Sheep and Goats in Pakistan: A Systematic Review and Meta-analysis. Acta Parasitol., 15. doi: 10.1007/s11686-021-00396-2.
20. Naderi, A., Nayebzadeh, H., & Gholami, S. (2017). Detection of Babesia infection among human, goats and sheep using microscopic and molecular methods in the city of Kuhdasht in Lorestan Province, West of Iran. Parasit Dis., 41(3), 837–842. doi: 10.1007/s12639-017-0899-1.
21. Ozubek, S., & Aktas, M. (2017).Molecular and Parasitological Survey of Ovine Piroplasmosis, Including the First Report of Theileria annulata (Apicomplexa: Theileridae) in Sheep and Goats from Turkey. J Med Entomol., 54(1), 212–220. doi: 10.1093/jme/tjw134
22. Pokhyl, S. I., Bodnia, K. I., & Torianyk I. I. Babezioz. Kolektyvna monohrafiia [Babesiosis: A collective monograph]. FOP Brovin O. V., Kharkiv, 204 (in Ukrainian). doi 10.11603/1681-2727.2020.1.11112
23. Poriadok provedennia naukovymy ustanovamy doslidiv, eksperymentiv na tvarynakh. (2012). Ofitsiinyi visnyk Ukrainy, 24, s. 82.
24. QL, Liu Z.J., & Yu P.F. (2015). Genetic characterization and molecular survey of Babesia bovis, Babesia bigemina and Babesia ovata in cattle, dairy cattle and yaks in China. Parasites & Vectors., 8, 518.
25. Rjeibi, M. R, Darghouth, M. A, & Gharbi, M. (2016). Prevalence of Theileria and Babesia species in Tunisian sheep. Onderstepoort J Vet Res., 24;83(1), a1040. doi: 10.4102/ojvr.v83i1.1040.
26. Rouatbi, M., Romdhane, R., Bouaicha, F., Sassi, L., Dhibi, M., Rekik, M., Aynalem, H., Mwacharo J. M., Rischkowsky B., Darghouth M.A., & Gharbi M. (2020). Individual variability among autochthonous sheep in Northern Tunisia to infection by abomasum nematodes and Babesia/Theileria parasites. Vet Med Sci., 6(4), 834–845. doi: 10.1002/vms3.310.
27. Sevinc, F., Turgut, K., Sevinc, M., Ekici, O.D., Coskun, A., Koc, Y., Erol, M., & Ica, A. (2007). Therapeutic and prophylactic efficacy of imidocarb dipropionate on experimental Babesia ovis infection of lambs. Vet Parasitol., 149(1–2), 65–71. doi: 10.1016/j.vetpar.2007.07.014
28. Sevinc, F., Mo, Z., Shinuo, C., Ceylan, O., Aydin, M. F., Mutlu, S., & Xuenan, X. (2018). Haemoparasitic agents associated with ovine babesiosis: A possible negative interaction between Babesia ovis and Theileria ovis. Vet Parasitol., 15(252), 143–147. doi: 10.1016/j.vetpar.2018.02.013.
29. Shayan, P., Hooshmand., E., Nabian, S., & Rahbari, S. (2008). Biometrical and genetical characterization of large Babesia ovis in Iran. Parasitol Res., 103, 217–221. doi.org/10.1007/s00436-008-0960-1
30. Sivakumar, T. Tuvshintulga Bumduuren, Silva Seekkuge S P, Ybañez Adrian P, Ybañez Rochelle H D, Benitez Daniel F, Tayebwa Dickson S, De Macedo Alan C C, Schnittger Leonhard, Yokoyama Naoaki (2020). Host range and geographical distribution of Babesia sp. Mymensingh. Transbound Emerg Dis., 13. doi: 10.1111/tbed.13546.
31. Sivakumar, T., Tuvshintulga, B., Zhyldyz, A., Kothalawala, H., Yapa, P.R., Kanagaratnam, R., Vimalakumar, S.C., Abeysekera, T.S., Weerasingha, A.S., Yamagishi, J., Igarashi, I., Silva, S.S.P. & Yokoyama, N. (2018). Genetic analysis of Babesia isolates from cattle with clinical babesiosis in Sri Lanka. J. Clin. Microbiology, 56(11), e00895–18. doi: 10.1128/JCM.00895-18.
32. Tian, Z., Liu G, Yin, H., & Tian, M. (2013). Discrimination between ovine Babesia and Theileria species in China based on the ribosomal protein S8 (RPS8) gene. Vet. Parasitol., 197 (1–2), 354–359. doi: 10.1016/j.vetpar.2013.04.033.
33. Wang, T., Guan, G., Korhonen, P. K, Koehler, A. V., Young, N. D, Hall, R. S, Yin, H., & Gasser, R. B (2017). Mitochondrial genomes of two Babesia taxa from sheep in China as a foundation for population genetic and epidemiological investigations. Infect Genet Evol., 47, 51–55. doi: 10.1016/j.meegid.2016.11.002.
Опубліковано
2021-11-29
Як цитувати
Касяненко, О. І., Нечипоренко, О. Л., Рисований, В. І., Ребенко, Г. І., Негреба, Ю. В., Городнича, Т. Л., & Йебоах, С. О. (2021). БАБЕЗІОЗ ОВЕЦЬ (ПОШИРЕННЯ, ПЕРЕБІГ, ЛІКУВАННЯ). Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія: Ветеринарна медицина, (3 (54), 11-16. https://doi.org/10.32845/bsnau.vet.2021.3.2
ISSN 
ISSN 
