ЕФЕКТИВНІСТЬ ДІЇ ЛІКАРСЬКОГО ЗАСОБУ РОСЛИННОГО ПОХОДЖЕННЯ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ ПРОТИ НОЗЕМОЗУ БДЖІЛ

Дмитро Олександрович Кісіль; Вікторія Анатоліївна Грек

doi:10.32845/bsnau.vet.2022.3.5

Дмитро Олександрович Кісіль https://orcid.org/0000-0003-3088-951X
Вікторія Анатоліївна Грек https://orcid.org/0000-0001-6939-2880

DOI: https://doi.org/10.32845/bsnau.vet.2022.3.5

Ключові слова: перець, полинь, нозематоз, меліса, інфекційна хвороба, ноземоз, бджолина сім’я

Анотація

В даній статті описані дані про ефективність дії лікарських рослин при застосуванні проти ноземозу бджіл. Опираючись на результати статистичних даних та власних досліджень, де було вивчено стрімкий розвиток бджільницької діяльності в Україні, відмічено що, за останні 10 років в країні досить швидко розвинулося бджільницьке фермерство як вид господарської діяльності. Аналогічними темпами досить високо зріз і експорт меду та продуктів бджільництва в такі країни як: США, Канади, О.А.Е. та країни Європи. Але в той же час було виявлено, що кількість офіційно зареєстрованих господарів бджолиних пасік зменшилась статистично близько на 20%. В той час коли збільшується кількість утримання бджолиних сімей в державі, паралельно зростає і загальний відсоток ураженості бджолиних сімей найпоширенішими хворобами які швидко розповсюджуються між собою. До числа таких захворювань, що вражають ослаблених бджіл, відноситься ноземоз. Викликається мікроспоридією з роду Nosema. До недавнього часу вважалося, що на бджолах паразитують лише два типи видів Nosema, тобто Nosema apis і N. ceranae, однак третій рід, N . neumanni, був описаний у 2017 році. Ноземоз негативно змінює швидкість оновлення кишкового епітелію і створює шар зрілих спор на поверхні кишечника, що призводить до гіпотрофії бджіл і зміни складу мікроелементів. Ноземоз також змінив вміст кишкової мікробіоми бджіл як на бактеріальному, так і на дріжджовому рівнях. Крім того, це викликає порушення багатьох функцій залоз, прискорює віковий поліетизм у молодих медоносних бджіл, знижує рівень секреції гормонів і викликає анатомічні зміни в яєчниках бджолиних маток, і, нарешті, впливає на фертильність і виживаність самців старших медоносних бджіл. Тим не менш, слід шукати нові «ліки для бджіл», особливо зараз, коли фумагілін більше не ефективний у лікуванні ноземозу, оскільки N. ceranae може уникнути його, а також тому, що його використання заборонено в країнах ЄС. Використання лікарських засобів у бджільництві повинно бути безпечним як для медоносних бджіл, так і для людини. Фумагілін є причиною змін ультраструктури гіпофарингеальних залоз у бджіл і викликає хромосомні аберації та канцерогенність у людей. Тому існує значний попит на новий препарат, який безпечно та ефективно лікує бджолині колонії, заражені N. ceranae. Тому нами було вирішено розробити та застосувати ефективний лікарський засіб який складається тільки з лікарських рослин, є цілком безпечний для бджіл та ефективний проти ноземозу бджіл, після зимівлі. В майбутньому планується впровадити у виробничий процес як екологічно безпечний засіб на основі лікарських рослин, який може успішно використовуватись в бджільництві у весняний, літній та осінній періоди як засіб, для боротьби проти ноземозу бджіл та профілактики інших відомих інфекційних хвороб бджіл.

Посилання

1. Ashton, N., & Wirasinha, P. A. (1973). Encephalitozoonosis (nosematosis) of the cornea. The British journal of ophthalmology, 57(9), 669–674. URL: https://doi.org/10.1136/bjo.57.9.669
2. Batiha, G. E., Olatunde, A., El-Mleeh, A., Hetta, H. F., Al-Rejaie, S., Alghamdi, S., Zahoor, M., Magdy Beshbishy, A., Murata, T., Zaragoza-Bastida, A., & Rivero-Perez, N. (2020). Bioactive Compounds, Pharmacological Actions, and Pharmacokinetics of Wormwood (Artemisia absinthium). Antibiotics (Basel, Switzerland), 9(6), 353. URL: https://doi.org/10.3390/antibiotics9060353
3. Bjerkås I. (1990). Brain and spinal cord lesions in encephalitozoonosis in mink. Acta veterinaria Scandinavica, 31(4), 423–432. URL: https://doi.org/10.1186/BF03547524
4. Bjerkås, I., & Nesland, J. M. (1987). Brain and spinal cord lesions in encephalitozoonosis in the blue fox. Acta veterinaria Scandinavica, 28(1), 15–22. URL: https://doi.org/10.1186/BF03548252
5. Bugarova, V., Godocikova, J., Bucekova, M., Brodschneider, R., & Majtan, J. (2021). Effects of the Carbohydrate Sources Nectar, Sucrose and Invert Sugar on Antibacterial Activity of Honey and Bee-Processed Syrups. Antibiotics (Basel, Switzerland), 10(8), 985. URL: https://doi.org/10.3390/antibiotics10080985
6. Carrizo García, C., Barfuss, M. H., Sehr, E. M., Barboza, G. E., Samuel, R., Moscone, E. A., & Ehrendorfer, F. (2016). Phylogenetic relationships, diversification and expansion of chili peppers (Capsicum, Solanaceae). Annals of botany, 118(1), 35–51. URL: https://doi.org/10.1093/aob/mcw079
7. Cilia, G., Fratini, F., Marchi, M., Sagona, S., Turchi, B., Adamchuk, L., Felicioli, A., & Kačániová, M. (2020). Antibacterial Activity of Honey Samples from Ukraine. Veterinary sciences, 7(4), 181. URL: https://doi.org/10.3390/vetsci7040181
8. El-Saber Batiha, G., Magdy Beshbishy, A., G Wasef, L., Elewa, Y., A Al-Sagan, A., Abd El-Hack, M. E., Taha, A. E., M Abd-Elhakim, Y., & Prasad Devkota, H. (2020). Chemical Constituents and Pharmacological Activities of Garlic (Allium sativum L.): A Review. Nutrients, 12(3), 872. URL: https://doi.org/10.3390/nu12030872
9. Eshete, M. A., & Molla, E. L. (2021). Cultural significance of medicinal plants in healing human ailments among Guji semi-pastoralist people, Suro Barguda District, Ethiopia. Journal of ethnobiology and ethnomedicine, 17(1), 61. URL: https://doi.org/10.1186/s13002-021-00487-4
10. Frunze, O., Brandorf, A., Kang, E. J., & Choi, Y. S. (2021). Beekeeping Genetic Resources and Retrieval of Honey Bee Apis mellifera L. Stock in the Russian Federation: A Review. Insects, 12(8), 684. https://doi.org/10.3390/insects12080684
11. Galajda, R., Valenčáková, A., Sučik, M., & Kandráčová, P. (2021). Nosema Disease of European Honey Bees. Journal of fungi (Basel, Switzerland), 7(9), 714. URL: https://doi.org/10.3390/jof7090714
12. Guo, M., Chen, H., Dong, S., Zhang, Z., & Luo, H. (2022). CRISPR-Cas gene editing technology and its application prospect in medicinal plants. Chinese medicine, 17(1), 33. URL: https://doi.org/10.1186/s13020-022-00584-w
13. Kassa, Z., Asfaw, Z., & Demissew, S. (2020). An ethnobotanical study of medicinal plants in Sheka Zone of Southern Nations Nationalities and Peoples Regional State, Ethiopia. Journal of ethnobiology and ethnomedicine, 16(1), 7. URL: https://doi.org/10.1186/s13002-020-0358-4
14. Kidane, L., Gebremedhin, G., & Beyene, T. (2018). Ethnobotanical study of medicinal plants in Ganta Afeshum District, Eastern Zone of Tigray, Northern Ethiopia. Journal of ethnobiology and ethnomedicine, 14(1), 64. URL: https://doi.org/10.1186/s13002-018-0266-z
15. LAINSON, R., GARNHAM, P. C., KILLICK-KENDRICK, R., & BIRD, R. G. (1964). NOSEMATOSIS, A MICROSPORIDIAL INFECTION OF RODENTS AND OTHER ANIMALS, INCLUDING MAN. British medical journal, 2(5407), 470–472. URL: https://doi.org/10.1136/bmj.2.5407.470
16. Landsverk, T., & Bratberg, B. (1979). Polyarteritis nodosa associated with sarcocystosis in a lamb. Acta veterinaria Scandinavica, 20(2), 306–308. URL: https://doi.org/10.1186/BF03546621
17. Mohammed H. A. (2022). Phytochemical Analysis, Antioxidant Potential, and Cytotoxicity Evaluation of Traditionally Used Artemisia absinthium L. (Wormwood) Growing in the Central Region of Saudi Arabia. Plants (Basel, Switzerland), 11(8), 1028. URL: https://doi.org/10.3390/plants11081028
18. Mohn S. F. (1982). Experimental encephalitozoonosis in the blue fox. Clinical and serological examinations of affected pups. Acta veterinaria Scandinavica, 23(4), 503–514. URL: https://doi.org/10.1186/BF03546769
19. Mohn, S. F., & Nordstoga, K. (1975). Electrophoretic patterns of serum proteins in blue foxes with special reference to changes associated with nosematosis. Acta veterinaria Scandinavica, 16(2), 297–306. URL: https://doi.org/10.1186/BF03546684
20. Mohn, S. F., & Nordstoga, K. (1982). Experimental encephalitozoonosis in the blue fox. Neonatal exposure to the parasite. Acta veterinaria Scandinavica, 23(3), 344–360. URL: https://doi.org/10.1186/BF03546786
21. Najman, K., Sadowska, A., Buczak, K., Leontowicz, H., & Leontowicz, M. (2022). Effect of Heat-Treated Garlic (Allium sativum L.) on Growth Parameters, Plasma Lipid Profile and Histological Changes in the Ileum of Atherogenic Rats. Nutrients, 14(2), 336. URL: https://doi.org/10.3390/nu14020336
22. Nawrot, J., Gornowicz-Porowska, J., Budzianowski, J., Nowak, G., Schroeder, G., & Kurczewska, J. (2022). Medicinal Herbs in the Relief of Neurological, Cardiovascular, and Respiratory Symptoms after COVID-19 Infection A Literature Review. Cells, 11(12), 1897. URL: https://doi.org/10.3390/cells11121897
23. Parisi, M., Alioto, D., & Tripodi, P. (2020). Overview of Biotic Stresses in Pepper (Capsicum spp.): Sources of Genetic Resistance, Molecular Breeding and Genomics. International journal of molecular sciences, 21(7), 2587. URL: https://doi.org/10.3390/ijms21072587
24. Parry, C., Wang, Y. W., Lin, S. W., & Barchenger, D. W. (2021). Reproductive compatibility in Capsicum is not necessarily reflected in genetic or phenotypic similarity between species complexes. PloS one, 16(3), e0243689. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0243689Kaskinova, M., Saltykova, E., Poskryakov, A., Nikolenko, A., & Gaifullina, L. (2021). The Current State of the Protected Apis mellifera mellifera Population in Russia: Hybridization and Nosematosis. Animals : an open access journal from MDPI, 11(10), 2892. URL: https://doi.org/10.3390/ani11102892
25. Rahman, M. H., Roy, B., Chowdhury, G. M., Hasan, A., & Saimun, M. (2022). Medicinal plant sources and traditional healthcare practices of forest-dependent communities in and around Chunati Wildlife Sanctuary in southeastern Bangladesh. Environmental Sustainability, 5(2), 207–241. URL: https://doi.org/10.1007/s42398-022-00230-z
26. Shadduck, J. A., & Pakes, S. P. (1971). Encephalitozoonosis (nosematosis) and toxoplasmosis. The American journal of pathology, 64(3), 657–672.
27. Shumkova, R., Georgieva, A., Radoslavov, G., Sirakova, D., Dzhebir, G., Neov, B., Bouga, M., & Hristov, P. (2018). The first report of the prevalence of Nosema ceranae in Bulgaria. PeerJ, 6, e4252. URL: https://doi.org/10.7717/peerj.4252
28. Szopa, A., Pajor, J., Klin, P., Rzepiela, A., Elansary, H. O., Al-Mana, F. A., Mattar, M. A., & Ekiert, H. (2020). Artemisia absinthium L.-Importance in the History of Medicine, the Latest Advances in Phytochemistry and Therapeutical, Cosmetological and Culinary Uses. Plants (Basel, Switzerland), 9(9), 1063. URL: https://doi.org/10.3390/plants9091063
29. Xia, C., Huang, Y., Qi, Y., Yang, X., Xue, T., Hu, R., Deng, H., Bussmann, R. W., & Yu, S. (2022). Developing longterm conservation priority planning for medicinal plants in China by combining conservation status with diversity hotspot analyses and climate change prediction. BMC biology, 20(1), 89. URL: https://doi.org/10.1186/s12915-022-01285-4
30. Zhou, Z. Y., Nordstoga, K., & Bjerkås, I. (1992). Extraglomerular lesions in kidneys of mink with encephalitozoonosis. Acta veterinaria Scandinavica, 33(1), 33–41. URL: https://doi.org/10.1186/BF03546934