ПАТОМОРФОЛОГІЧНІ ЗМІНИ В ШЛУНКУ І ТОНКІЙ КИШЦІ КОТІВ ЗА ІНФЕКЦІЙНОГО ПЕРИТОНІТУ

Едуард Сергійович Котляров

doi:10.32845/bsnau.vet.2022.3.7

Едуард Сергійович Котляров https://orcid.org/0000-0002-1596-7500

DOI: https://doi.org/10.32845/bsnau.vet.2022.3.7

Ключові слова: коти, інфекційний перитоніт, шлунок, тонка кишка, макроскопічні зміни, мікроскопічні зміни, метаплазія

Анотація

Актуальність дослідження зумовлена тим, що патоморфологічні зміни при інфекційному перитоніті в котів вивчалися небагатьма авторами і описані недостатньо повно. У зв’язку з цим у даній роботі детально описано макроскопічні та мікроскопічні зміни в шлунку і тонкій кишці котів, що загинули від інфекційного перитоніту. Проведено патологоанатомічний розтин і гістологічні дослідження шлунка і тонкої кишки котів різного віку, що загинули від змішаної (26 тварин) і сухої (7 тварин) форм інфекційного перитоніту. Гістологічні зрізи зафарбовували гематоксиліном і еозином за загальноприйнятою методикою. З’ясовано, що крім типових для інфекційного перитоніту котів піогранульоматозних уражень і накопичення рідини в порожнинах тіла, в 57,1% котів із сухою формою і в 21,05% тварин зі змішаною формою хвороби виявляється жовтяниця, що свідчить про порушення у них обміну білірубіну. Мікроскопічні зміни в різних відділах шлунку і тонкої кишки подібні. У слизовій оболонці встановлено руйнування її верхніх частин (шлункових ямочок у шлунку та ворсинок у тонкій кишці). Гладкі м’язові клітини м’язової пластинки слизової оболонки перебувають в стані зернистої дистрофії. У підслизовій основі реєструються набряк, розширення кровоносних судин, потовщення і гомогенізація пучків колагенових волокон, а також фрагментація цих пучків внаслідок їх вогнищевого лізису. Найбільш виразними були мікроскопічні зміни у м’язовій і серозній оболонках шлунка і тонкої кишки. У м’язовій оболонці встановлено зернисту дистрофію й руйнування гладких м’язових клітин, інфільтрацію лімфоцитами та меншою кількістю моноцитів, периваскулярні набряки та зміни в стінках кровоносних судин, які включають руйнування клітин м’язового шару стінок частини артерій руйнування клітин ендотелію частини кровоносних капілярів. Серозна оболонка на багатьох ділянках тонкої кишки була не змінена. На окремих ділянках було встановлено руйнування мезотеліоцитів, а на багатьох – виразна метаплазія цих клітин: ці клітини перетворювались на клітини кубічної або стовпчастої форми. Цитоплазма змінених мезотеліоцитів ставала базофільною, а їх ядра набували овальної чи неправильної форми. На ділянках шлунка і тонкої кишки, де на її поверхні виявлялись фібринозно-некротичні накладання, мезотелій був не змінений, метаплазований, а місцями – зруйнований.

Посилання

1. ABCD. Feline infectious peritonitis. General guidelines from the European Advisory Board on Cat Diseases (March 2021, accessed 6 April, 2022). Retrieved from: abcdcatsvets.org/ feline-infectious-peritonitis
2. Addie D.D., McDonald M., Audhuy S. et al. (2012). Quarantine protects Falkland Islands (Malvinas) cats from feline coronavirus infection. J. Feline Med. Surg., 14(2), 171–176. doi: 10.1177/1098612X11429644
3. Addie D.D., Schaap I.A.T., Nicolson L., Jarrett O. (2003). Persistence and transmission of natural type I feline coronavirus infection. J. Gen. Virol., 84, 2735–2744. doi: 10.1099/vir.0.19129-0
4. Decaro N., Buonavoglia C. (2008). An update on canine coronaviruses: viral evolution and pathobiology. Vet. Microbiol., 132, 221–234. doi: 10.1016/j.vetmic.2008.06.007
5. Dunbar D., Kwok W., Graham E., et al. (2019). Diagnosis of non-effusive feline infectious peritonitis by reverse transcriptase quantitative PCR from mesenteric lymph node fine-needle aspirates. J. Feline Med. Surg., 21(10), 910–921. doi: 10.1177/1098612X18809165
6. Felten S and Hartmann K. Diagnosis of feline infectious peritonitis: a review of the current literature. Viruses, 2019; 11: 1068. doI: 10.3390/v11111068
7. Giordano A., Paltrinieri S., Bertazzolo W., et al. (2005). Sensitivity of Tru-cut and fine-needle aspiration biopsies of liver and kidney for diagnosis of feline infectious peritonitis. Vet. Clin. Pathol., 34(4), 368–374. doi: 10.1111/j.1939-165x.2005. tb00063.x
8. Goralskij L.P., Homych V.T., Kononskij O.I. (2011). Osnovy histolohichnoyi tekhniky i morfofunktsionalʹni metody doslidzhenʹ u normi ta pry patolohiy [Basics of histological technique and morphofunctional research methods in normal and pathological conditions]. Zhytomyr, Polissya, 288 (in Ukrainian).
9. Hayashi T., Ishida T., Fujiwara K. (1982). Glomerulonephritis associated with feline infectious peritonitis. Nippon Juigaku Zasshi., 44(6), 909–916. doi: 10.1292/jvms1939.44.909
10. Hideshi Okada, Shozo Yoshida, Akira Hara, Shinji Ogura, Hiroyuki Tomita (2021). Vascular endothelial injury exacerbates coronavirus disease 2019: The role of endothelial glycocalyx protection. Microcirculation, 28(3), e12654. doi: 10.1111/micc.12654
11. Holzworth J. (1963). Some important disorders of cats. Cornell. Vet., 53, 157–160.
12. Horzinek M.C., Osterhaus A.D. (1979). Feline infectious peritonitis: a worldwide serosurvey. Am. J. Vet. Res., 40 (10), 1487–1492.
13. Kipar A., May H., Menger S. et al. (2005). Morphologic features and development of granulomatous vasculitis in feline infectious peritonitis. Vet. Pathol., 42, 321–330. doi: 10.1354/vp.42-3-321
14. Kipar A., Meli M. (2014). Feline Infectious Peritonitis: Still an Enigma? Vet. Pathol., 51, 505–526. doi: 10.1177/0300985814522077
15. Klein-Richers U., Hartmann K., Hofmann-Lehmann R., et al. (2020). Prevalence of feline coronavirus shedding in German catteries and associated risk factors. Viruses, 12(9), 1000–1013. doi: 10.3390/v12091000
16. Li C., Liu Q., Kong F. et al. (2019). Circulation and genetic diversity of feline coronavirus type I and II from clinically healthy and FIP-suspected cats in China. Transbound. Emerg. Dis., 66, 763–775. doi: 10.1111/tbed.13081
17. Negasee K.A. Hepatic Diseases in Canine and Feline: A Review. (2021). Vet. Med. Open. J., 6 (1), 22–31. doi: 10.17140/VMOJ-6-155
18. Paltrinieri S., Cammarata Parodi M., Cammarata G., et al. (1998). Type IV hypersensitivity in the pathogenesis of FIPV-induced lesions. Zentralbl. Veterinarmed. B., 45(3), 151–159. doi: 10.1111/j.1439-0450.1998.tb00778.x
19. Pedersen N.C., Allen C.E., Lyons L.A. (2008). Pathogenesis of feline enteric coronavirus infection. J. Feline. Med. Surg., 10(6), 529–541. doi: 10.1016/j.jfms.2008.02.006
20. Pesteanu-Somogyi L.D., Radzai C., Pressler B.M. (2006). Prevalence of feline infectious peritonitis in specific cat breeds. J. Feline. Med. Surg., 8(1), 1–5. doi: 10.1016/j.jfms.2005.04.003
21. Poland A.M., Vennema H., Foley J.E. et al. (1996). Two related strains of feline infectious peritonitis virus isolated from immunocompromised cats infected with a feline enteric coronavirus. J. Clin. Microbiol., 34, 3180–3184. doi: 10.1128/jcm.34.12.3180-3184.1996
22. Riemer F., Kuehner K.A., Ritz S., et al. (2016). Clinical and laboratory features of cats with feline infectious peritonitis – a retrospective study of 231 confirmed cases (2000–2010). J. Feline. Med. Surg., 18(4), 348–356. doi: 10.1177/1098612X15586209
23. Rohrbach B.W., Legendre A.M., Baldwin C.A., et al. (2001). Epidemiology of feline infectious peritonitis among cats examined at veterinary medical teaching hospitals. J. Am. Vet. Med. Assoc., 218(7), 1111–1115. doi: 10.2460/javma.2001.218.1111
24. Škorič M. (2011). Pathology of selected infectious diseases in domestic animals. Brno, University of veterinary and pharmaceutical sciences, 128.
25. Stranieri A, Scavone D, Paltrinieri S, et al. (2020). Concordance between histology, immunohistochemistry, and RT-PCR in the diagnosis of feline infectious peritonitis. Pathogens, 9, 852. doi: 0.3390/ pathogens9100852
26. Terada Y., Matsui N., Noguchi K. et al. (2014). Emergence of Pathogenic Coronaviruses in Cats by Homologous Recombination between Feline and Canine Coronaviruses. PLoS ONE, 9, e106534. doi: 10.1371/journal.pone.0106534
27. Thayer V., Gogolski S., Felten S., et al. (2022). AAFP/EveryCat Feline Infectious Peritonitis Diagnosis Guidelines. J. Feline Med. Surg., 24, 905–933. doi: 10.1177/1098612X221118761
28. Vennema H., Polanda A., Foleya J., Pedersen N.C. (1998). Feline Infectious Peritonitis Viruses Arise by Mutation from Endemic Feline Enteric Coronaviruses. Virology, 243, 150–157. doi: 10.1006/viro.1998.9045
29. Weiss R.C., Scott F.W. (1981). Pathogenesis of feline infectious peritonitis: pathologic changes and immunofluorescence. Am. J. Vet. Res., 42, 2036–2048.
30. Wolfe L.G., Griesemer R.A. (1966). Feline infectious peritonitis. Pathol. Vet., 3(3), 255–270. doi: 10.1177/030098586600300309
31. Zon G.A., Skripka M.V., Ivanovska L.B. (2009). Patolohoanatomichnyy roztyn tvaryn [Animal dissection]. Donetsk, PP Hlazunov R.O., 189 (in Ukrainian).