РОЗВИТОК БІОФІЛЬНОГО ДИЗАЙНУ ЯК МЕТОДУ ІНТЕГРАЦІЇ ПРИРОДИ В МІСЬКЕ ПЛАНУВАННЯ

  • Тарас Дмитрович Шиян Івано-Франківський фаховий коледж Львівського національного університету природокористування https://orcid.org/0009-0000-6066-558X
  • Наталія Ігорівна Коншина Івано-Франківський фаховий коледж Львівського національного університету природокористування https://orcid.org/0009-0002-2641-5311
  • Ірина Петрівна Боднар Івано-Франківський фаховий коледж Львівського національного університету природокористування https://orcid.org/0009-0002-0447-8709
Ключові слова: відновлювані матеріали, екологічна стійкість, зелені фасади, психологічні аспекти біофілії, урбанізація, стратегії сталого розвитку

Анотація

Процес урбанізації створює значні виклики для комфорту людини та її екологічної стійкості, а відсутність зв’язку з природою призводить до численних негативних наслідків для фізичного та психічного здоров’я населення. У свою чергу біофільний дизайн постає як перспективний підхід до інтеграції природних елементів у міське середовище, сприяючи розвитку симбіотичних відносин між людиною та природою. У статті розглядається розвиток біофільного дизайну як методу покращення міського планування шляхом використання природних елементів. Актуальність дослідження полягає у вирішенні питання необхідності розроблення стратегій сталого розвитку міст, які ставлять на перше місце забезпечення добробуту людей та екологічної рівноваги. Застосовуючи принципи біофілії, містобудівники та архітектори можуть створювати середовище, яке сприяє відчуттю зв’язку з природою, тим самим покращуючи загальну якість життя та пом’якшуючи негативні наслідки урбанізації. Метою статті є дослідження розвитку принципів біофільного дизайну та їх застосування в контексті міського планування. Завдяки комплексному огляду літератури та конкретних кейсів висвітлено різні стратегії та методи, що застосовуються в біофільному дизайні для інтеграції природи в міський простір. Також оцінено ефективність цих підходів у досягненні поставлених цілей, включаючи покращення естетики, якості повітря та води, зменшення стресу та сприяння доступу до зелених насаджень. Отримані результати свідчать, що біофільний дизайн створює численні переваги для міського середовища, зокрема збільшує біорізноманіття, покращує стан здоров’я і благополуччя людей, посилює соціальну згуртованість і підвищує стійкість до зміни клімату. Водночас інтеграція біофільних елементів у міське планування показала позитивний економічний вплив, підвищуючи попит на таку нерухомість, а отже, її вартість та залучаючи інвестиції. Проведене дослідження дозволяє стверджувати, що біофільний дизайн має величезний потенціал як цілісний підхід до міського планування, що поєднує людські потреби з екологічними імперативами. Разом із тим необхідні подальші дослідження для вивчення довгострокових наслідків біофільних заходів для міських екосистем та розроблення стандартизованих показників для оцінки їх ефективності. Майбутні розвідки мають дослідити масштабованість принципів біофільного дизайну до різних міських умов і культурних обставин, а також їх сумісність з іншими стратегіями сталого розвитку.

Посилання

1. Africa, J., Heerwagen, J., Loftness, V., & Ryan Balagtas, C. (2019). Biophilic design and climate change: performance parameters for health. Frontiers in Built Environment, 5, doi:10.3389/fbuil.2019.00028
2. Andreucci, M. B., Loder, A., Brown, M., & Brajković, J. (2021). Exploring challenges and opportunities of biophilic urban design: Evidence from research and experimentation. Sustainability, 13 (8), doi:10.3390/su13084323
3. Barbiero, G., & Berto, R. (2021). Biophilia as evolutionary adaptation: An onto-and phylogenetic framework for biophilic design. Frontiers in psychology, 12, doi:10.3389/fpsyg.2021.700709
4. Beatley, T. (2020). Biophilic cities. Sustainable Built Environments, 275-292. doi:10.1007/978-1-4939-2493-6_1033-2
5. Elmashharawi A. (2019). Biophilic design for bringing educational spaces to life. Journal of Design Studio, 1 (1), 16–21.
6. Gaekwad, J. S., Sal Moslehian, A., Roös, P. B., & Walker, A. (2022). A meta-analysis of emotional evidence for the biophilia hypothesis and implications for biophilic design. Frontiers in Psychology, 13, doi:10.3389/fpsyg.2022.750245
7. Ghaziani, R., Lemon, M., & Atmodiwirjo, P. (2021). Biophilic design patterns for primary schools. Sustainability, 13 (21). doi:10.3390/su132112207
8. Hady, S. I. M. A. (2021). Activating biophilic design patterns as a sustainable landscape approach. Journal of Engineering and Applied Science, 68 (1), 46. doi:10.1186/s44147-021-00031-x
9. Hähn, N., Essah, E., & Blanusa, T. (2021). Biophilic design and office planting: a case study of effects on perceived health, well-being and performance metrics in the workplace. Intelligent Buildings International, 13 (4), 241-260. doi: 10.1080/17508975.2020.1732859
10. Hung, S. H., & Chang, C. Y. (2021). Health benefits of evidence-based biophilic-designed environments: A review. Journal of People, Plants, and Environment, 24 (1), 1-16. doi: 10.11628/ksppe.2021.24.1.1
11. Lee, H. C., & Park, S. J. (2018). Assessment of importance and characteristics of biophilic design patterns in a children’s library. Sustainability, 10 (4), doi:10.3390/su10040987
12. Lee, S. H. (2019). Effects of biophilic design on consumer responses in the lodging industry. International Journal of Hospitality Management, 83, 141-150. doi: 10.1016/j.ijhm.2019.05.006
13. Lei, Q., Lau, S. S. Y., Yuan, C., & Qi, Y. (2022). Post-occupancy evaluation of the biophilic design in the workplace for health and wellbeing. Buildings, 12 (4). doi:10.3390/buildings12040417
14. Lei, Q., Yuan, C., & Lau, S. S. Y. (2021). A quantitative study for indoor workplace biophilic design to improve health and productivity performance. Journal of Cleaner Production, 324, doi:10.1016/j.jclepro.2021.129168
15. McGee, B., & Park, N. K. (2022). Colour, light, and materiality: biophilic interior design presence in research and practice. Interiority, 5 (1), 27-52. doi: 10.7454/in.v5i1.189
16. Mollazadeh, M., & Zhu, Y. (2021). Application of virtual environments for biophilic design: a critical review. Buildings, 11 (4), 148. doi:10.3390/buildings11040148
17. Park, S. J., & Lee, H. C. (2019). Spatial design of childcare facilities based on biophilic design patterns. Sustainability, 11(10), doi:10.3390/su11102851
18. Parsaee, M., Demers, C. M., Hébert, M., Lalonde, J. F., & Potvin, A. (2019). A photobiological approach to biophilic design in extreme climates. Building and Environment, 154, 211-226. doi: 10.1016/j.buildenv.2019.03.027
19. Peters, T., & D’Penna, K. (2020). Biophilic design for restorative university learning environments: A critical review of literature and design recommendations. Sustainability, 12 (17). doi:10.3390/su12177064
20. Peters, T., & Verderber, S. (2022). Biophilic design strategies in long-term residential care environments for persons with dementia. Journal of aging and environment, 36 (3), 227-255. doi: 10.1080/26892618.2021.1918815
21. Richardson, M., & Butler, C. W. (2022). Nature connectedness and biophilic design. Building Research & Information, 50 (1-2), 36-42. doi: 10.1080/09613218.2021.2006594
22. Ryan, C. O., & Browning, W. D. (2020). Biophilic design. Sustainable built environments, 43-85. doi:10.1007/978-1-4939-2493-6_1034-1
23. Sanchez, J. A., Ikaga, T., & Sanchez, S. V. (2018). Quantitative improvement in workplace performance through biophilic design: A pilot experiment case study. Energy and Buildings, 177, 316-328. doi: 10.1016/j.enbuild.2018.07.065
24. Tekin, B. H., & Urbano Gutiérrez, R. (2023). Human-centred health-care environments: a new framework for biophilic design. Frontiers in Medical Technology, 5, doi:10.3389/fmedt.2023.1219897
25. Tekin, B. H., Corcoran, R., & Gutiérrez, R. U. (2023). A systematic review and conceptual framework of biophilic design parameters in clinical environments. HERD: Health Environments Research & Design Journal, 16 (1), 233-250. doi: 10.1177/19375867221118675
26. Totaforti, S. (2018). Applying the benefits of biophilic theory to hospital design. City, Territory and Architecture, 5, 1-9. doi: 10.1186/s40410-018-0077-5
27. Wijesooriya, N., & Brambilla, A. (2021). Bridging biophilic design and environmentally sustainable design: A critical review. Journal of Cleaner Production, 283, doi: 10.1016/j.jclepro.2020.124591
28. Xue, F., Gou, Z., Lau, S. S. Y., Lau, S. K., Chung, K. H., & Zhang, J. (2019). From biophilic design to biophilic urbanism: Stakeholders’ perspectives. Journal of Cleaner Production, 211, 1444-1452. doi: 10.1016/j.jclepro.2018.11.277
29. Yassein, G., & Ebrahiem, S. (2018). Biophilic design in the built environment to improve well-being: a systematic review of practices. Journal of Urban Research, 30 (1), 128-146. doi: 10.21608/jur.2018.88412
30. Zare, G., Faizi, M., Baharvand, M., & Masnavi, M. (2021). A review of biophilic design conception implementation in architecture. Journal of Design and Built Environment, 21 (3), 16-36. doi: 22452/jdbe.vol21no3.2
31. Zhong, W., Schröder, T., & Bekkering, J. (2022). Biophilic design in architecture and its contributions to health, wellbeing, and sustainability: A critical review. Frontiers of Architectural Research, 11(1), 114-141. doi: 10.1016/j.foar.2021.07.006
Опубліковано
2024-10-23
Як цитувати
Шиян, Т. Д., Коншина, Н. І., & Боднар, І. П. (2024). РОЗВИТОК БІОФІЛЬНОГО ДИЗАЙНУ ЯК МЕТОДУ ІНТЕГРАЦІЇ ПРИРОДИ В МІСЬКЕ ПЛАНУВАННЯ. Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія: Агрономія і біологія, 56(2), 95-102. https://doi.org/10.32782/agrobio.2024.2.12