ДОСЛІДЖЕННЯ МАШИН ДЛЯ РОЗЛІСНЕННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ УГІДЬ ЗА ПОКАЗНИКАМИ ЯКОСТІ
Анотація
Сільське господарство є однією із найстаріших галузе у світі. Не дивлячись на це, воно й на теперішній час залишається самою затребуваною галуззю. Враховуючи той факт, що Україна є аграрною країною і у відповідності до даних, приведених Міністерством аграрної політики та продовольства в довоєнний період, являється другою державою серед найбільших експортерів зернових культур усього світу. Нарощування темпів виробництва зернових культур можливе за рахунок збільшення врожайності, або за рахунок збільшення посівних площ. Збільшення посівних площ в теперішній час можливе тільки за рахунок розліснення полів, їх окультурення. Як відомо, розліснення – це видалення деревинних чагарників на перелогових землях, полях або їх ділянках. Вважається, що розліснення полів або їх ділянок є дієвий метод збільшення земельного банку підприємства, що потребує порівняно незначних фінансових затрат, часу та трудових ресурсів. Однією із основних причин заліснення ділянок полів є розширення захисних лісосмуг за рахунок розсіву насіння деревини, а також лісових масивів, які прилягають до полів. Із статистичних даних відомо, що на 2020 рік площа самосійної деревини на полях в Україні становила близько 200 тисяч га. На жаль, після закінчення війни ця площа буде значно більшою із-за бойових дій та мінувань полів, лук та інших земельних угідь по всій території країни. Для вирішення проблеми розліснення полів нами був проведений аналіз машин для видалення деревно-чагарникової рослинності. Були визначенні основні якісні показники роботи даних машин. Проведені дослідження по визначенню даних показників для кожної із машин, що використовувалася для розліснення полів. В результаті проведених досліджень було визначено кращий варіант за показниками якості роботи машини по видаленню древесно-чагарникової рослинності з полів.
Посилання
2. Dauhul, V., Aleksenko, A. (2018). Aktualni pytannia vykorystannia zemel silskohospodarskoho pryznachennia orhanamy mistsevoho samovriaduvannia [Actual issues of agricultural land use by local self-government bodies]. Х.: Faktor, 176. (in Ukrainian).
3. Drapaliuk, M. V., Platonov, A. A. (2013). Suchasni mashyny ta obladnannia dlia lisovoho hospodarstva na kombinovanomu khodi [Modern machines and equipment for forestry on a combined drive]. Suchasni problemy nauky ta osvity, (3), 12. (in Ukrainian).
4. Ivashniev, M. V. (2006). Protsesy rozchyshchennia elektrychnykh povitrianykh linii vid derevynno-chaharnykovoi roslynnosti [Processes of clearing electric overhead lines from tree and shrub vegetation]. Novi informatsiini tekhnolohii v tseliulozno-paperovii promyslovosti ta enerhetychnii promyslovosti: Materialy YII mizhd. nauk.-tekhn. konf. Lviv, 55. (in Ukrainian).
5. Kachka, T. (2021). Ukraina stala druhym u sviti eksporterom zerna [Ukraine became the world's second grain exporter]. Vylucheno iz https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/3176429-ukraina-stala-drugim-u-sviti-eksporterom-zerna.html. (in Ukrainian).
6. Martianych, A. V., Obolenskyi, N. V. (2015). Kulturtekhnichni roboty z vidnovlennia zanedbanykh silskohospodarskykh zemel [Cultural and technical works for the restoration of abandoned agricultural lands] [Tekst]. Nauka v Ukraini. Zahrozy ta mozhlyvosti: Zb. nauk. st. za materialamy mizhnar. nauk.-prakt. konf. – Naukova dumka, 45-48. (in Ukrainian).
7. Petrovych, O. (2022). Viiskovi shramy na ukrainskykh poliakh, abo Yak vidnovyty ahrarnyi landshaft pislia bombarduvannia [War scars on Ukrainian fields, or how to restore the agricultural landscape after the bombing]. Vylucheno iz https://latifundist.com/blog/read/2884-vijskovi-shrami-na-ukrayinskih-polyah-abo-yak-vidnoviti-agrarnij-landshaft-pislya-bombarduvannya (in Ukrainian).
8. Pryshchepa, Y. (2022) 30% terytorii Ukrainy zaminovano [30% of the territory of Ukraine is mined] URL: https://suspilne.media/319976-30-teritorii-ukraini-zaminovano-dsns/ (in Ukrainian).
9. Shehelman, I. R. (2013). Pidvyshchennia efektyvnosti zakhystu linii elektroperedachi vid derevo-chaharnykovoi roslynnosti [Increasing the efficiency of protection of power lines from tree-shrub vegetation]. Nauka ta biznes: shliakhy rozvytku. Orfei, (4 (22)). 24-26. (in Ukrainian).
10. Soman, H., Kizha, A.R., Delgado, B.M, Kenefic, L.S., Kanoti, K. (2020). Production economics: Comparing hybrid tree-length with whole-tree harvesting methods. For. Int. J. For. Res. (93), 389–400. https://doi.org/10.1093/forestry/cpz065
11. Spinelli, R.; Cacot, E.; Mihelic, M.; Nestorovski, L.; Mederski, P.; Tolosana, E. (2016). Techniques and productivity of coppice harvesting operations in Europe: a meta-analysis of available data. Annals of Forest Science, 73:1125–1139 DOI 10.1007/s13595-016-0578-x
12. Statystychnyi shchorichnyk Ukrainy u 2020 rotsi: statystychnyi zbirnyk. (2021). [Statistical yearbook of Ukraine in 2020]. Kyiv: Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy, 453. (in Ukrainian).
13. Uhmeier, A. (2015). Some fundamental aspects of wood chipping. Tappi Journal. USA, (10), 79-86.
14. Verani, S.; Sperandio, G.; Civitarese, V.; Spinelli, R. (2017). Harvesting mechanization in plantations for wood production: Working productivity and costs. For. Riv. Selvic. Ecol. For., 14(4): 237-246. DOI:10.3832/efor2389-014
15. Yele, R. (2016) .Ukraina maie 30% svitovoho chornozemu ta hraie kliuchovu rol u zabezpechenni hlobalnoi prodovolchoi bezpeky, – FAO [Ukraine has 30% of the world's black soil and plays a key role in ensuring global food security, – FAO] Zemelnyi visnyk Ukrainy. Vylucheno iz http://zemvisnuk.com.ua/page/ukra-na-ma-30-sv-tovogo-chornozemu. (in Ukrainian).
16. Zhyvytskyi, D. (2022). «My maiemo naibilshu protiazhnist kordonu z Rosiieiu, i praktychno kozhen kilometr vzhe obstrilianyi z yii terytorii» ["We have the longest border with Russia, and almost every kilometer is already under fire from its territory"] URL: https://sumypost.com/sumynews/kordon/my-mayemo-najbilshu-protyazhnist-kordonu-z-rosiyeyu-ipraktychno-kozhen-kilometr-vzhe-obstrilyanyj-z-yiyi-terytoriyi-dmytro-zhyvytskyj/ (in Ukrainian).