ВПЛИВ УМОВ ПЕРЕДІНКУБАЦІЙНОГО ЗБЕРІГАННЯ ТА КАЛІБРУВАННЯ ЯЄЦЬ НА ДИФЕРЕНЦІАЛЬНУ СМЕРТНІСТЬ ЕМБРІОНІВ РІЗНОЇ СТАТІ
Анотація
У статті висвітлюється значення аутосексної птиці як модельного об’єкта для наукових досліджень завдяки її унікальним генетичним і фізіологічним характеристикам. Зокрема, аналізуються питання диференціальної смертності статей, яка є важливим аспектом вивчення закономірностей розвитку організмів. У межах дослідження проведено аналіз співвідношення статей і смертності ембріонів курей за різних умов передінкубаційного зберігання та калібрування за масою яєць. Для цього застосовували анатомічний, японський, колорсексний і федерсексний методи визначення статі ембріонів та курчат, які забезпечили високу точність отриманих результатів. За оптимальних умов інкубації було підтверджено вторинне співвідношення статей, близьке до 1:1. У семи партіях добових курчат частка самок становила 49,71–53,49%, із середнім значенням 51,26%. Тривале зберігання яєць (8–15 діб) спричинило зростання ембріональної смертності (до 28,1%) та переважну загибель чоловічих ембріонів, що зумовило достовірне зміщення співвідношення статей на користь самок (61,5%). Натомість короткотривале зберігання (1–7 діб) не впливало на інкубаційні показники і забезпечувало очікувану рівність статей. Калібрування інкубаційних яєць за масою виявило, що в середній вибірці (група М0) спостерігалась найвища збереженість ембріонів із рівним співвідношенням статей. У дрібних яйцях (М-) спостерігалася переважна загибель чоловічих ембріонів, тоді як у великих (М+) – частіше гинули представники жіночої статі. У добових курчат, отриманих із яєць М-, частка самок становила 53,74–54,60%, а з яєць М+ – частка самців зростала до 53,86–55,49%. Підвищена виживаність ембріонів у модальному класі яєць (М0) пов’язана з їхньою вищою біохімічною гетерогенністю за протеїнами білка, що підтверджує теорію генетичного гомеостазу. Отримані результати узгоджуються з теорією бісексуальної еволюції В. А. Геодакяна. Згідно з цією концепцією, диференціальна смертність статей є адаптивним механізмом, який дозволяє популяції краще пристосовуватися до стресових умов. У дослідженні підтверджено, що в умовах стресу, спричиненого зміною умов зберігання яєць, чоловічі ембріони гинуть частіше, ніж жіночі. Таким чином, результати роботи не лише підтверджують адаптивний характер диференціальної смертності статей, але й відкривають нові перспективи для подальшого вивчення генетичних і біохімічних механізмів, що визначають розвиток ембріонів у різних умовах. Вони мають важливе значення для оптимізації технологій селекції, інкубації та управління репродуктивними процесами в птахівництві.
Посилання
2. Chue, J. & Smith, C. A. (2011). Sex determination and sexual differentiation in the avian model. The FEBS journal. Vol. 278(7). pp. 1027–1034. https://doi10.1111/j.1742-4658.2011.08032.x .
3. Epimakhova, Elena E. & et al. (2024). Chicken Skin of the Dominant CZ Cross System. In: International Conference on Innovations in Sustainable Agricultural Systems. Cham: Springer Nature Switzerland. pp. 355–363. https://doi10.1007/978-3- 031-70673-8_38 .
4. Geodakyan, V. A. (1989). The theory of gender differentiation of people. Lyudina in the system of sciences. M. Science. pp. 171–189.
5. Kulibaba, R. O. & Podstrieshnyi, O. P. (2012). Vyznachennia stati ptytsi z nevyrazhenym statevym dymorfizmom z vykorystanniam polimeraznoi lantsiuhovoi reaktsii [Determining the sex of a bird with pronounced sexual dimorphism using polymerase chain reaction]. Suchasne ptakhivnytstvo, Vol. 5. S. 18–22. [in Ukrainian]
6. Haque, M. A., Pearson, J. T., Hou, P. L., & Tazawa, H. (1996). Effects of pre-incubation egg storage on embryonic functions and growth. Respiration physiology. Vol. 103(1). S. 89–-98.
7. Hirst, C. E., Major, A. T. & Smith, C. A. (2018). Sex determination and gonadal sex differentiation in the chicken model. International Journal of Developmental Biology. Vol. 62(1-2-3). S. 153–166. https://doi10.1387/ijdb.170319cs
8. Khvostyk V. & Bondarenko Yu. (2021). Selektsiino-henetychni pidkhody do vyvedennia novykh henotypiv dymorfnykh husei [Breeding and genetic approaches to breeding new genotypes of dimorphic geese]. Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock. Vol. 2 (45). S. 47–53. https://doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.2.7 .[in Ukrainian]
9. Khvostyk, V. & O. Smetana. (2012). Vykorystannia matematychnykh modelei dlia opysu zhyvoi masy kurei [Using mathematical models to describe chicken live weight]. Tvarynnytstvo Ukrainy. Vol. 9. S. 6–11. https://doi 10.32636/01308521.2022-(72)-1-11. [in Ukrainian]
10. Kry`shtoforova, B. V. & Stegnej, Zh. G. (2013). Morfologichni osobly`vosti okremy`x kistkovy`x organiv kurchat [Morphological features of separate brush organs of chickens]. Scientific journal of the Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnology named after Gzhyczko. Naukovy`j visny`k L`vivs`kogo nacional`nogo universy`tetu vetery`narnoyi medy`cy`ny` ta biotexnologij im. G`zhy`cz`kogo. Vol. 15 (1). S. 331–336. [in Ukrainian]
11. Livshits, G. & Kobyliansky, E. (1985). Lerner’s concept of developmental homeostasis and the problem of heterozygosity level in natural populations. Heredity. Vol. 55(3). S. 341–353.
12. Meijerhof, R. (1992). Pre-incubation holding of hatching eggs. World`s Poultry Science Journal. Vol. 48(1). S. 57–68.
13. Movchayiyi, O. V. (2000). Vyvchennia dynamiky zhyvoi masy kurchat metodom tryfaktornogo statystychnogo analizu [Study of the dynamics of live weight of chickens using the method of three-factor statistical analysis]. Rozvedennya i genety`ka tvary`n., Vol. (33). S. 78–83. [in Ukrainian]
14. Jilly Bertalan. (2018). Development opportunities and profitability of private utility pigeon breeding in Hungary. Agricultural. S. 20.
15. Roiter Ykov & Degtyareva Olga. (2023). Evaluation of guinea fowls by genetic markers of plumage color. In: BIO Web of Conferences. EDP Sciences. Vol. 71 S. 1068. https://doi.org/10.1051/bioconf/20237101068 .
16. Shimada, K. (2002). Sex determination and sex differentiation. Avian and Poultry Biology Reviews. Vol. 13(1). S. 1–14.
17. Shomina, N. V. (2019). Vplyv terminu zberigannya yayecz kurei na embrionalnyi rozvytok ptyci, vyvid ta yakist molodnyaku [The influence of the term of storage of chicken eggs on the embryonic development of the bird, the appearance and quality of the young]. Ptaxivny`cztvo. Ukrayina. Vol. (10). S. 28–31. [in Ukrainian]
18. Smith, C. A. & Sinclair, A. H. (2004). Sex determination: insights from the chicken. Bioessays. Vol. 26(2). S. 120–132.
19. Tkachyk, T. E. (2007). Spadkova konsolidatsiia batkivskykh form ta autoseksnykh henotypiv birkivskykh miasoyaiechnykh kurei [Hereditary consolidation of parental forms and autosex genotypes of Birkiv meat-and-egg chickens]. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni VN Karazina. Seriia: Biolohiia., Vol. 6. S. 66–72. [in Ukrainian]
ISSN 
ISSN 
