ВІДТВОРЮВАЛЬНІ ЯКОСТІ СВИНОМАТОК МАТЕРИНСЬКИХ ТА БАТЬКІВСЬКОЇ ЛІНІЙ

DOI: https://doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.4.22
Ключові слова: відтворювальні якості, збереженість, багатоплідність, маса гнізда, материнські лінії, батьківські лінії

Анотація

Метою статті було дослідити залежність відтворювальної продуктивності свиноматок за розведення від материнських і батьківських генотипів. Для проведення досліджень відтворювальних якостей свиноматок материнських та батьківського генотипів було проведено аналіз продуктивності свиноматок материнських (велика біла та ландрас) і батьківської (синтетичної лінії Maxgro) ірландської селекції. за загальною кількістю народжених поросят свиноматки великої білої породи вірогідно на 1,29 (р< 0,01) та 6,23 (р< 0,001) голів переважали своїх аналогів з дослідних груп, що говорить про великий потенціал багатоплідності цієї материнської лінії. Свиноматки іншої материнської породи також переважали на 4,94 (р< 0,001) голови своїх ровесниць батьківської синтетичної лінії. В наших дослідженнях у свиноматок материнських генотипів, через їх високу багатоплідність збереженість поросят до відлучення на 28 добу їх життя виявилась на 22,85 та 17,70% (р< 0,001) гіршою в порівнянні з тваринами батьківської синтетичної лінії. Найгіршою збереженість виявилась у свиноматок контрольної групи, які за цим показником поступались 4,85% своїм ровесницям породи ландрас (р< 0,05). За показником маси гнізда поросят при відлученні свиноматки породи ландрас переважали за цим показником на 7,12 кг (р< 0,01) своїх аналогів великої білої породи та на 4,24 кг(р< 0,05) ровесниць батьківської синтетичної лінії Maxgro. В свою чергу не встановлено суттєвих відмінностей за масою гнізда поросят при відлучені у свиноматок великої білої породи та синтетичної лінії Maxgro. За комплексом відтворювальних ознак, які визначали за допомогою розрахунку селекційного індексу відтворювальних якостей свиноматок (СІВЯС), найкращими виявились свиноматки великої білої породи 97,72 бали. Всього на 0,84 бали їм поступались тварини іншої материнської лінії в породі ландрас. Водночас свиноматки обох материнських генотипів перевершували аналогів з батьківської синтетичної лінії Maxgro на 31,64 та 29,66 бали.

Посилання

1. Зиновчук В. В., Климюк Л. Н. Проблемы и перспективы формирования рыночной инфраструктуры в регионе. Региональные аспекты аграрных преобразований. IAMO, 2003. Вип. 17, С. 177–198.
2. Михалко О. Г. Сучасний стан та шляхи розвитку свинарства в світі та Україні. Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія "Тваринництво", 2021, Вип. 3, С. 60–77.
3. Михалко О. Г., Повод М. Г., Андрійчук В. Ф., Вплив методів розведення та віку свиноматок данської селекції на їх продуктивність. «НТБ ІТ НААН», 2021, №125, С. 161–179.
4. Никитченко И.Н., Никитенко Р. Н., Горин В. В. Программа гибридизации в свиноводстве Белоруссии на основе селекционно-гибридных центров. Повышение эффективности свиноводства. М. Агроиздат, 1991, С. 19–28.
5. Оглобля В. В., Повод М. Г. Відтворювальні якості свиноматок ірландського походження за чистопородного розведення та схрещування в умовах промислового комплексу. Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія "Тваринництво", 2020, Вип. 1(40), С. 103–107.
6. Церенюк О. М. Гетерозис у свинарстві. Сучасне тваринництво. [Електроний ресурс]. – Режим доступу: http://agro-business.com.ua/agro/suchasne-tvarynnytstvo/item/8035-heterozys-u-svynarstvi.html (дата звернення 30.09.2021)
7. Церенюк О. М., Хватов А. І., Стрижак Т. А. Оцінка ефективності індексів материнської продуктивності свиней. Сучасні проблеми селекції, розведення та гігієни тварин. Зб. наук. праць Вінницького НАУ, 2010, Вип. 3(42), С. 73–77.
8. Baas, T. J., Christian, L. L. and Rothschild, M. F., 1992. Heterosis and recombination effects in Hampshire and Landrace swine: I. Maternal traits. J Anim Sci., issue 70(1), pp. 89–98. https://doi.org/10.2527/1992.70189x. PMID: 1582925.
9. Bereskin, B., Shelby, C. E., Rowe, K. E., Urban, W. E., Blunn, C. T., Chapman, A. B., Garwood, V. A., Hazel, L. N., Lasley, J. F., McCarty, J. W. and Whatley, J. A., 1968. Inbreeding and swine productivity traits. J. Anim W.T. Sci., issue. 27, p. 339.
10. Buchanan, D. S., 2006. Inbreeding in swine. Pork Information Gateway Factsheet 06-01-06 https://www.education.gov.gy/web2/index.php/students-resources/secondary-school-resources/grade11/grade11-worksheets/grade-11-worksheets-agriculture-science/2268-grade-11-agriculture-science-week-5-lesson-1/file
11. Cassady, J. P, Young, L. D. and Leymaster, K. A., 2002. Heterosis and recombination effects on pig growth and carcass traits. J Anim Sci., issue 80(9), pp. 286–302.
12. Cobb, E. H., 1958. Comparative performance of purebred and crossbred swine on Pennsylvania farms. Thesis of PhD dissertation. Iowa, 1958. https://lib.dr.iastate.edu/cgi/viewcontent.cgi?referer=https://www.google.com/&httpsredir=1&article=3246&context=rtd
13. Das, A., Mukesh, C., Pardeep, K., Chikkappa, K., Yathish, K. R., Ramesh, K., Alla, S., Santosh, K., and Sujay, R., 2021. Heterosis in Genomic Era: Advances in the Molecular Understanding and Techniques for Rapid Exploitation. Critical Reviews in Plant Sciences, issue 40, pp. 218–242. https://doi.org/10.1080/07352689.2021.1923185
14. Erickson, D. L. and Fenster, C. B., 2006. Іntraspecific hybridization and the recovery of fitness in the native legume chamaecrista fasciculata. Evolution, issue 60(2), pp. 225–233. https://doi.org/10.1554/05-020.1
15. Evin, A., Dobney, K. and Schafberg, R., 2015. Phenotype and animal domestication: A study of dental variation between domestic, wild, captive, hybrid and insular. Sus scrofa . BMC Evol Biol., issue15, p. 6. https://doi.org/10.1186/s12862-014-0269-x
16. Hopler, E., 1980. Das osterreichische Hybrid. Schwein. Prakt. Land, techu., issue 1, рр. 10–12.
17. Iversen, M. W., Nordbø, Ø., Gjerlaug-Enger, E., 2019. Effects of heterozygosity on performance of purebred and cross-bred pigs. Genet Sel Evol., issue 51, p. 8 https://doi.org/10.1186/s12711-019-0450-1
18. Li, M. and Wang, L., 2016. Some Novel Insights into the Biological Heterozygous Effects. Journal of Veterinary Science & Technology, issue 7, https://doi.org/10.4172/2157-7579.1000298
19. Liu, Z., Deng, Y., Li, Q., Liu, B., Xia, Y., Du, Y. and He, N., 2012. Research of the incubation and hybridization instrument with vibration for nanoparticles. J Nanosci Nanotechnol., issue 12(11), pp. 48–52. https://doi.org/10.1166/jnn.2012.6623. PMID: 23421229.
20. Shull, G. H., 1981. Hybridization methods in corn breeding. Amer. Breeding Magazine, issue 1., pp. 98–107.
21. Sierk, C. F. and Winters, L. M., A Study of Heterosis in Swine, Journal of Animal Science, Vol. 10, issue 1, pp. 104–111. https://doi.org/10.2527/jas1951.101104x
Опубліковано
2022-01-06
Як цитувати
Повод, М. Г., Михалко, О. Г., & Кремезь, М. І. (2022). ВІДТВОРЮВАЛЬНІ ЯКОСТІ СВИНОМАТОК МАТЕРИНСЬКИХ ТА БАТЬКІВСЬКОЇ ЛІНІЙ. Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія: Тваринництво, (4 (47), 133-137. https://doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.4.22
Номер
№ 4 (47) (2021): Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія: Тваринництво
Розділ
Articles

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають

1 2 > >>